Контраст
Шрифт
Україна єдина #UAРАЗОМ

Увага! Просимо дотримуватися протиепідемічних заходів по профілактиці коронавірусної хвороби.

Про установу

Коротка історична довідка про Медичний реабілітаційний центр МВС України “Кремінці”

Головний корпус будувався 1926-1928 роках під керівництвом гуцульського майстра Стефанюка на кошти поліцейських та був будинком відпочинку для поль-ської поліції. Цей будинок відпочинку функціонував до 1939 року.
Згідно з наказом МВС СРСР з березня 1949 року будинок відпочинку було передано для створення туберкульозного санаторію на 100 ліжок для працівників МВС.
Начальником санаторію був призначений підполковник медичної служби Маковський Микола Іванович. Штат складався з 8 лікарів, 12 медичних сестер та 10 санітарок. Лікувальний корпус призначений на 100 ліжок з повним набором лі-кувальних кабінетів та господарських приміщень. Санаторій був огороджений ко-лючим дротом, вартові чергували з собаками та вогнепальною зброєю.

20.04.1951 року начальником санаторію був призначений підполковник ме-дичної служби Беліков Іван Микитович. Він брав участь у фінській війні, Другій світовій війні, у бойових діях з Японією. В санаторії працював до липня 1959 ро-ку. За цей час зміцнилася матеріально-технічна база. Штат збільшився до 100 осіб. Автопарк санаторію становив 4 автомашини. Також за його керування до санато-рію було проведено водопровід із забором води в гірському потічку Тарарівчик, а також було збудовано котельню, банно-пральний комплекс, будинок культпросві-ти, хлібопекарню, викопано колодязь  Всі ці роботи виконували солдати внутріш-ніх військ СРСР.  Помер Беліков І.М. 30 серпня 1959 року.

В подальшому санаторій очолив Самусєв Едуард Ісакович, який працював на цій посаді до кінця 1970 року у званні майора та був переведений у медичне уп-равління МВС УРСР. Під його керівництвом побудовано восьмиквартирний бу-динок для медпрацівників, було запущено в дію власну електростанцію потужніс-тю 80 кВт на базі дизель-генератора із підводного човна, яка освітлювала і частину будівель с. Татарів, реконструйовано перший поверх лікувального корпусу, побу-довано адміністративний будинок,  аптеку (в даний час — будинок для приїж-джих), кімнату відпочинку, теплицю, овочесховище та склад для продуктів, при-міщення для холодильників, які працювали на аміаку, свинарник, столярний цех, 4 бокси для автотранспорту та обладнано кінозал на 50 місць.

З початку 1971 року санаторій очолив майор внутрішньої служби Філіпович Микола Михайлович, який з 1961 року працював лікарем-стоматологом. Під його керівництвом здійснено добудову лівого крила лікувального корпусу з їдальнею, кабінетами для лікарів, приміщеннями для фізіотерапевтичного кабінету, лабора-торією., побудовано другий восьмиквартирний будинок для медпрацівників, зал лікувальної фізкультури, 3 бокси для автотранспорту та склад для паливно-мастильних матеріалів. Автопарк збільшився до 10 одиниць автотранспорту. По-мер Філіпович М.М. У 1981 році.

З 21 грудня 1981 року по 6 січня 2000 року санаторій очолював Голубчак Богдан Якимович, починав працювати у званні капітана внутрішньої служби, а за-кінчив у званні підполковника внутрішньої служби. За час перебування Голубчака Б.Я. на посаді начальника санаторію значно зміцніла та розширилась матеріально-технічна база. У 1983 році розпочато реконструкцію будівлі культпросвіти із буді-вництвом залу на 120 посадочних місць, кінопроекційною та танцювальним залом під керівництвом інженера Симчича В.С. Закінчено реконструкцію у 1990 році. Також було проведено реконструкцію лікувального корпусу, побудовано 4 бокси для автотранспорту, нову бойлерну, другу теплицю, зроблено реконструкцію ко-тельні з переводом на рідке паливо, встановлено водонапірну башту, збудовано новий залізобетонний міст через ріку Прут, повністю огороджено територію сана-торію, поновлено фізіотерапевтичну, стоматологічну, діагностичну апаратуру, об-ладнано кабінети для лікарів, лікувально-діагностичні кабінети, поповнено облад-нання кухні, проведено реконструкцію двох обідніх залів їдальні та приміщення залу для відпочинку в гуцульському стилі. 

У січні 1991 року санаторій “Кремінці” перепрофільовано в санаторій зага-льного профілю для лікування батьків з дітьми.
З 11 січня 2000 року санаторій очолив підполковник міліції Веселовський Михайло Йосипович.
Під час його перебування на посаді було побудовано 2 котеджі по 10 ліжко-місць у кожному, будівництво яких проводилось господарською службою при Івано-Франківському УМВС України. Також проведено ремонт банно-прального комплексу, поточні ремонти приміщень головного корпусу, проведено реконстру-кцію двох палат із покращеними умовами проживання та двох душових на пер-шому поверсі головного корпусу, благоустрій території оздоровниці.
Із 05.12.2000 року наказом МВС України № 838 санаторій “Кремінці” МВС України перепрофільовано в Медичний реабілітаційний центр МВС України “Кремінці” на 100 ліжок.
Показниками для лікування в МРЦ МВС України “Кремінці” є захворюван-ня бронхо-легеневої системи, верхніх дихальних шляхів, функціональні розлади нервової системи, вегето-судинні дистонії, астенічні стани після перенесення тяж-ких хвороб, а також хвороби, пов'язані з дією радіоактивного випромінювання.

З 2003 року начальниками МРЦ працювали Стасевич Богдан Миколайович, Гресько Михайло Іванович, Питльований Павло Михайлович, Ридош Олег Рома-нович, Джигіта Ярослав Михайлович, Полівода Володимир Іванович, Голюка Іван Ярославович. 

З квітня 2020 року директором Медичного реабілітаційного центру МВС України «Кремінці» призначено Домбрована Олександра Михайловича. В планах у Олександра Михайловича будівництво нового спального корпусу, реконструкція складу продуктів під адміністративний корпус. Проведено ремонтні роботи у го-ловному корпусі, клубі, котеджах № 1 і № 2. Влаштовано під’їзну дорогу із брукі-вки до котеджів № 1 і № 2 та майданчик для майданчик для стоянки автомобілів біля них. Проведено водопровід до побутових приміщень клубу.


    
 

(с) 2024

Запис до лікаря